Потреба в мобілізації жінок виникла вже в перші місяці 1941 року, коли радянські війська зазнали великих втрат у боях з гітлерівськими загарбниками. Зокрема, з початком війни 225 тисяч жінок стали санітарними дружинницями, у листопаді 1942 року до діючої армії у війська зв’язку, ППО, ВПС було призвано 120 тисяч представниць прекрасної статі. Ще понад півмільйона їх було поставлено «під рушницю» за іншими мобілізаціями, 45 тисяч жінок стали партизанками. Загалом вони в роки тієї війни становили понад сім відсотків від усього особового складу армії. Нарівні з чоловіками були на передовій, несли бойове чергування у вузлах зв’язку, на зенітних позиціях, рятували життя бійців у санбатах і госпіталях, піднімалися на крилатих машинах у вогняне небо. Про героїзм і мужність жінок у військовій формі свідчить те, що понад 90 з них стали Героями Радянського Союзу, кожна друга була удостоєна такого звання посмертно. Серед жінок-героїнь 27 народилися в Україні, 57 героїнь брали участь у визволенні її території від фашистських окупантів. Чотири жінки стали повними кавалерами ордена Слави, понад сто тисяч відзначені бойовими нагородами.
Першою серед жінок Героєм Радянського Союзу стала харків’янка Валентина Гризодубова. 1938 року вона у складі екіпажу літака АНТ-37 разом із Поліною Осипенко та Мариною Расковою за 26 годин подолала відстань від Москви до Далекого Сходу у майже 6,5 тисяч кілометрів, що на той час було світовим рекордом. У роки війни Валентина Степанівна командувала жіночим бомбардувальним полком далекої дії, виконала понад 200 бойових вильотів. Полк завдавав удари по ворожих об’єктах, доставляв вантажі для українських партизанів, його льотчиці переправили в тил понад чотири тисячі поранених і дітей. У повоєнні роки Валентина Гризодубова очолила створення науково-дослідного і випробного центру з розробок новітніх електронних систем для літаків. Ця її праця була відзначена званням Героя Соціалістичної Праці й вона була єдиною жінкою, удостоєною двох таких найвищих звань.

Учасницею Параду Перемоги в червні 1945 року була українка, Герой Радянського Союзу Марія Доліна, випускниця Нікопольського аероклубу. Першу подяку від командира винищувальної авіаційної дивізії отримала 15 липня 1941 року за те, що вночі перегнала за Дніпро літак і посадила наосліп під Кам’янкою. А загалом вона за роки війни здійснила 282 бойові вильоти, з них 72 — на пікувальних бомбардувальниках. Останній виліт у небо війни командир авіаційної ескадрильї майор Марія Доліна здійснила 9 травня 1945 року…