Батьківські збори

25 способів дізнатися, як справи в школі,
не питаючи у дитини: «Ну, як справи в школі?»

Якщо ви запитаєте у дитини: «Ну, як справи в школі?», то швидше за все отримаєте відповідь: «Нормально».
А якщо ви дійсно хочете дізнатися, як пройшов її день, то допоможіть своїй дитині: поставте таке питання, на яке можна буде відповісти докладно.
1. Що найкраще з того, що було сьогодні в школі? Що найгірше з того, що сталося з тобою сьогодні в школі?
2. Розкажи мені що-небудь смішне. З чого ти сьогодні сміявся?
3. З ким би ти хотів сидіти в класі? А з ким би не хотів ? Чому?
4. Розкажи мені про найкраще місце в школі.
5. Яке найдивніше (найбільш дивне) слово ти почув сьогодні?
6. Якби ми запросили сьогодні твого вчителя до нас у гості, що б він мені розповів про тебе, як думаєш?
7. Кому ти сьогодні допоміг?
8. Може, хтось тобі сьогодні допоміг?
9. Розкажи мені, що нового ти дізнався сьогодні?
10. Чи був момент, коли ти відчував себе найщасливішим(-ою) сьогодні?
11. Чи було тобі сьогодні дуже нудно?
12. Якби інопланетяни прилетіли в ваш клас, щоб забрати когось з учнів, кого б ти хотів, щоб вони забрали?
13. З ким би ти хотів погратися на перерві з тих, з ким ще ніколи не грався?
14. Розкажи мені про щось хороше, що сталося з тобою сьогодні.
15. Яке слово вчитель найчастіше сьогодні повторював?
16. Про що б ти ще більше хотів дізнатися в школі?
17. Чого б тобі хотілося менше робити в школі?
18. З ким би ти хотів погратися на перерві з тих, з ким ще ніколи не грався?
19. Де ти граєшся на перервах найчастіше?
20. Хто найсмішніший учень у вашому класі? Чому він такий смішний?
21. Тобі сподобався сьогоднішній обід? Що найбільше сподобалося?
22. Якби завтра ти став учителем, що б ти зробив?
23. Як ти думаєш, може, комусь з вашого класу краще піти зі школи?
24. Якби ти міг помінятися з кимось в класі місцями, хто б це був? Чому?
25. Розкажи мені про три різні випадки, коли ти використовував олівець сьогодні в школі.


50 фраз, которые нужно говорить детям
Они вселят в них веру и вашу любовь.
Случается, что, кроме «молодец, хорошо», сказать своему ребенку больше и нечего, чтобы выразить свою поддержку и веру в него. А надо! Ведь такие слова дают ему почувствовать, что вы его любите, понимаете и принимаете.
Детский и семейный психолог Екатерина Кес составила список фраз, которые вы можете использовать при общении с вашим ребенком.

Покажите веру в ребенка

    «Я тебе доверяю».
    «Я в тебя верю».
    «Я уважаю твое решение».
    «Это непросто, но у тебя обязательно получится».
    «Ты все верно делаешь».
    «Ты все правильно понимаешь».
    «Как у тебя это получилось?»
    «Научи меня, как это у тебя получается».
    «Ты делаешь это лучше, чем я».
    «У тебя получается это лучше, чем у меня».

Обратите внимание на усилия и старания

    «Я вижу, ты очень много труда вложил в это».
    «Я вижу, как сильно ты старался».
    «Ты так потрудился над этим, и вот как здорово получилось!»
    «Получается очень здорово!»
    «Могу представить, сколько времени на это ушло!»
    «Представляю, как долго ты старался, чтобы это получилось!»
    «Сколько же пришлось придумывать, чтобы такое получилось!»
    «Твои труды привели к хорошему результату!»

Поблагодарите за время, проведенное вместе

    «Я очень ценю время, которое мы с тобой проводим вместе».
    «Я с нетерпением жду, когда мы сможем снова поиграть завтра».
    «С тобой очень интересно».
    «Мне очень понравилось, как мы поиграли».
    «Я рада, что ты дома».
    «С тобой очень интересно и приятно играть».

Помогите ему самому оценить свой результат

    «Что ты сам думаешь об этом?»
    «Представляю, как тебе самому приятно!»
    «Что тебе здесь самому больше всего нравится?»
    «А как ты сам думаешь?»
    «А что ты сам думаешь об этом?»
    «А как тебе самому кажется?»
    «А тебе самому как бы хотелось?»

Благодарите за помощь и вклад

    «Спасибо больше тебе за то, что ты... (за конкретное дело)».
    «Спасибо за то, что ты сделал».
    «Спасибо большое за твою помощь».
    «Спасибо за твое понимание».
    «Это очень большая помощь для меня, спасибо».
    «Ты мне так хорошо помогаешь!»
    «Благодаря тебе я все закончила быстрее».
    «Благодаря тебе у нас теперь так чисто».

Опишите, что видите

    «Вот это да! Комната чистая!»
    «Ух ты! Постель застелена!»
    «Какие яркие краски ты используешь!»
    «Я вижу, что ты очень постарался!»
    «Я вижу, что ты сам убрал со стола!»

Опишите, что чувствуете

    «Я очень люблю заниматься и играть с тобой».
    «Я так рада, когда ты дома».
    «Я чувствую, что мы с тобой как одна команда».
    «Мне очень приятно, когда ты так говоришь».
    «Я так счастлива, что ты у нас есть».
    «Мне очень приятно, когда ты мне помогаешь».

Источник: http://www.adme.ru/zhizn-semya/50-fraz-kotorye-nuzhno-govorit-detyam-873710/ © AdMe.ru

Як допомогти дитині виконати домашнє завдання



Допомагати дитині з виконанням домашньої роботи зовсім не означає робити замість неї! У даній статті пропонуються десять порад, як батьки можуть найкращим чином допомогти своїй дитині виконати домашнє завдання так, щоб вона ефективно навчалась, отримувала користь зі своїх завдань і приносила зі школи добрі оцінки.
Забезпечте дитині сприятливі умови та надайте необхідні матеріали
Важливо забезпечити дитині спокійний, добре освітлений простір подалі від відволікаючих чинників, а також надати всі необхідні навчальні матеріали – папір, зошити, маркери, ручки й олівці, словники, зручний письмовий стіл і т. п. – усе, що тільки потрібно для того, щоб дитині було зручно й вона могла ефективно виконувати свою домашню роботу. Відразу після школи попросіть дитину переглянути всі завдання й визначити, які підручники та матеріали необхідні для їх виконання. Усі ми раніше, як очманілі, в останній момент мчали в магазин по транспортир, кольоровий папір або повертались у школу по забутий підручник – і нічого смішного в цьому не було! Нехай же в дитини все необхідне буде під рукою.
Визначте персональний простір для кожної дитини
Навіть якщо ваші діти дуже слухняні (як же вам пощастило), вони, імовірно, відволікають один одного під час занять. Спробуйте знайти для кожної дитини своє окреме робоче місце або розплануйте час так, щоб діти спокійного виконували домашні завдання у спеціально відведених місцях. Якщо одна дитина закінчить свою домашню роботу раніше, займіть її читанням або попросіть посидіти спокійно, доки вся сім'я не буде готова до спільного проведення часу у вітальні.
Продумайте розклад
Створіть раціональний графік, який передбачає адекватне співвідношення часу на навчання та дозвілля дитини. Більшість дітей найбільш продуктивні на початку вечора, за деякий час до сну, іншим, перш ніж сісти за підручники, потрібна невелика перерва на ігри, обід чи вечерю або принаймні перекус. Найголовніше – це встановити певний режим, який буде індивідуально підходити вашій дитині та враховувати всі її потреби.
Зробіть час виконання домашніх завдань вільним від високих технологій
Обмежте час для телевізора, мобільного телефону, планшета й ноутбука. Якщо вашій дитині не потрібен комп'ютер для виконання домашнього завдання або телефон для консультацій з однокласниками (порада: переконайтеся, що це дійсно необхідно!), нехай вона здасть вам усі свої високотехнологічні пристрої на час виконання домашньої роботи. Таке правило, звісно, складно встановити й застосувати, особливо у відношенні до технічно одержимих дітей у віці від десяти до тринадцяти років і підлітків, але чим краще дитина зосередиться, тим швидше виконає домашню роботу і зможе повернутись до своєї сторінки в соціальних мережах.
Будьте готові стати довідником
Завжди будьте готові відповісти на будь-які запитання про домашнє завдання. Спробуйте вирішити одну-дві задачі разом з дитиною, а потім перевірте, чи зможе вона вирішити наступну задачу самостійно. Давайте дивитися правді в очі: у вас як у батька (у мами) дуже багато важливих справ – вечеря на плиті, кілометровий список нагальних завдань і, можливо, ще один жвавий малюк на додачу. Однак не забувайте нагадувати своєму школяру (і собі самим), що школа й навчання понад усе, і ви завжди готові відповісти на будь-які запитання або перевірити домашню роботу дитини.
Не впадайте у крайнощі з бажанням допомогти
Ігнорування прохань дитини про допомогу з домашнім завданням – це одна крайність, а виконання роботи замість неї – інша, обидві вони повинні бути справжнім табу. Уникайте простого надання відповідей. Замість цього ставте запитання, які дозволять дитині розділити складну задачу на кілька невеликих, послідовних і простих етапів. Ви не зможете складати за дитину іспити, тому виконання замість неї складних шкільних проектів і рішення математичних задач ніяк не допоможуть їй у довгостроковій перспективі.
Користуйтесь не тільки шкільним щоденником
З першого дня навчання у школі дайте дитині блокнот для записування завдань, який, крім офіційного щоденника, буде додатковим засобом фіксації заданого. Ви також можете придумати просту відомість виконання домашніх завдань або якусь іншу форму звітності. Що б ви не вибрали, переконайтеся, що ваша дитина записує свої завдання на папері, це допоможе їй нічого не пропустити. Як тільки вона впорається з домашньою роботою, порівняйте виконаний обсяг зі щоденником, щоби переконатися, що все зроблено.
Підтримуйте зв'язок з учителем і школою
Дізнайтеся, чи є в учителя вашої дитини сайт або сторінка в соціальних мережах, на якій він (вона) перераховує домашні завдання і, можливо, пише якісь рекомендації стосовно їх виконання; чи передбачена у школі допомога при виконанні домашніх завдань («ГПД», наприклад), репетиторство або можливість додаткових занять, які можуть бути корисними, якщо дитина матиме труднощі з виконанням домашньої роботи. Під час батьківських зборів або в будь-який інший момент протягом навчального року діліться своєю стурбованістю кількістю або складністю призначених домашніх завдань. Неодмінно повідомляйте вчителю, якщо у вашої дитини систематично виникають якісь труднощі або вона не у змозі самостійно зробити більшу частину домашньої роботи.
Робіть роботу над помилками
Переглядайте закінчені й оцінені завдання дитини. Не сваріть її за погані оцінки або зроблені помилки. Обговоріть ці помилки, щоби переконатися, що ваша дитина зрозуміла матеріал. Неправильні відповіді завжди дають можливість учитись, до того ж ці складні питання можуть зустрітись на іспиті. Тому варто допомогти дитині зрозуміти правильні відповіді, доки матеріал ще свіжий у пам'яті.
Підтримуйте здорові звички

Багато дітей відчувають нестачу сну, який украй необхідний їх організму, що розвивається, проводячи в ліжку значно менше 8,5 години. Якщо ваша дитина дрімає над завданням з літератури, спробуйте змістити час відходу до сну на одну годину раніше протягом одного тижня й перевірте, наскільки це виявиться ефективним. Якщо графік вашої дитини щільно розписаний різними заняттями як по днях, так і вечорами, починаючи від спортивних гуртків і музичної школи до волонтерської діяльності або навіть роботи по кілька годин на день, може, прийшов час переосмислити їх доцільність. Дітям необхідний час, щоб розслабитись у кінці дня. Крім того, переконайте дитину в необхідності здорового харчування та регулярних фізичних вправ для гостроти розуму й запобігання хворобам.


Міфи про моральне виховання дітей


Батьки – це найперші інструктори в питаннях моральності для своїх дітей, але батьки не завжди використовують свій вплив через помилкове розуміння деяких аспектів виховання. У цілому, існує сім виховних міфів, які особливо згубні для морального IQ дитини, тобто для її морального інтелекту.
Поняття «моральний інтелект» введено в науковий обіг у 1994 році американським філософом Босом (Джой), який при цьому спирався на дослідження психолога Говарда Гарднера, який розробив теорію «множинного інтелекту» й описав сім його видів.
Бос виділив чотири компоненти морального інтелекту: винесення моральних суджень, прийняття моральних рішень, розуміння можливих наслідків ужитих конкретною людиною дій та усвідомлення моральних цінностей (емпатія, моральна чутливість та ін.).
Міф 1: моральний інтелект розвивається природним шляхом
Одне можна сказати напевно: діти не народжуються з високою моральністю. Моральний IQ треба розвивати. Краща школа для навчання важливих якостей цільної натури – це рідний дім, сім'я. Найчастіше батьки думають, що ці навички та особистісні риси розвиваються природним шляхом, але це велика помилка. Для того щоб діти набули стійкі моральні принципи та переконання, батьки повинні цілеспрямовано моделювати, підкріплювати та вчити дітей чеснот і принципів, що є складовими морального IQ. Якщо цього не робити, діти, швидше за все, не набудуть відповідні моральні переконання і стануть морально беззахисними та вразливими.
Міф 2: якими діти виростають, залежить від генетичної схильності
Більшість з нас погодяться з тим, що існують деякі «даності», які ми не можемо змінити в наших дітях, такі як їх генетична будова та вроджений темперамент. Але навіть вони підлягають коригуванню. Дослідження підтверджують це. Дванадцятирічне дослідження сімдесяти двох пар генетично пов'язаних підлітків доводить, що їхні біологічні схильності можуть або розвиватись, або пригнічуватися залежно від реакції батьків. Висновок: біологія – це не доля, але лише в тому випадку, якщо батьки розуміють, що велика частина відповідальності за виховання дітей гідними й моральними людьми лежить саме на них – батьках. Якщо ставитись до дітей відповідно і свідомо вчити їх моральних принципів і переконань, вони, швидше за все, стануть високоморальними людьми, і дослідження це також підтверджують. Але перший важливий крок полягає в розумінні батьками того факту, що саме від них залежить, якими виростуть їхні діти.
Міф 3: моральні переконання закладаються в ранньому підлітковому віці
Дослідження підтверджують, що етичне зростання – це безперервний процес, що охоплює весь період життя наших дітей. Насправді, сучасні дослідження стверджують, що частина мозку, відповідальна за формування свідомості й високої моралі, повністю розвивається в чоловіків до 21-у року. Юнацькі роки – це той вік, коли діти при прийнятті складних моральних рішень найбільше потребують керівництва дорослих. Тому зусилля батьків при вихованні моральності повинні бути безперервними й не припинятись у підлітковому віці, тобто в той період, коли батьки часто помилково вважають, що моральний розвиток дитини зупинився.
Міф 4: однолітки здійснюють більший вплив на моральний стан дитини, ніж батьки
Результати досліджень показують, що хоча однолітки й мають величезний моральний вплив, батьки впливають на своїх дітей у найбільш важливих питаннях моралі, таких як релігія, освіта й моральні цінності. Вплив однолітків більше відбувається на побутовому рівні, наприклад, у таких питаннях, як розваги, вибір музики або одягу. Батьки повинні зрозуміти, що вони можуть і повинні впливати на моральний розвиток своїх дітей, оскільки тісніше пов'язані з ними. Висновок: однолітки здійснюють вагомий моральний вплив на дитину тоді, коли батьки допускають це. Сьогодні батьки просто не можуть дозволити собі зробити таку помилку.
Міф 5: інтелектуально обдаровані діти обов'язково виростають моральними людьми
Інтелект не гарантує моральну поведінку. Якщо вам потрібні докази, просто подумайте про таких блискучих лідерів, як Гітлер, Сталін, Ленін. Якщо батьки хочуть домогтись успіху у вихованні високоморальних дітей, вони повинні допомагати своїм дітям не тільки морально думати, а й чинити морально. І це означає, що вони повинні свідомо вчити своїх дітей найважливіших навичок морального IQ, таких як урегулювання конфліктів, співчуття, милосердя, прояв емпатії, управління гнівом, уміння справедливо домовлятись, використовувати самоконтроль і т. д.. Ми усвідомлюємо, що справжня суть характеру визначається діями, а не просто думками. Якщо діти не знають, як діяти правильно, їх моральний розвиток неповноцінний. І це знання залежить не від їх інтелектуальних здібностей, а від того, чого їх навчили.
Міф 6: моральне зростання починається у шкільному віці
Багато батьків помилково чекають того часу, коли їх дітям виповниться 6 або 7 років, так званого свідомого віку, щоби почати формувати їх моральний IQ. До цього віку формуються якості низької моралі, які дуже важко перевиховувати. Правда полягає в тому, що батьки можуть почати розвивати моральність у своєї дитини вже з ясельного віку. Хоча в цьому віці діти зазвичай не мають достатніх когнітивних здібностей для усвідомлення й засвоєння складної моральної аргументації, але саме в ньому зароджуються основні моральні принципи, такі як здійснення самоконтролю, справедливість, повага, співчуття та співпереживання. Таким чином, чим раніше батьки починають культивувати моральні якості своїх дітей, тим більше ймовірність того, що діти виростуть високоморальними людьми.
Міф 7: попередні покоління не будували в дітей моральний IQ, тому батькам у наші дні не треба цього робити
Сьогоднішні діти виховуються в більш морально нездоровій атмосфері, ніж попередні покоління, і відбувається це із двох причин. По-перше, ряд життєво важливих соціальних факторів, які формують морально цілісний характер дитини, повільно руйнується: керівництво й контроль дорослих над дітьми, приклади високоморальної поведінки, духовна чи релігійна підготовка, повноцінні дорослі взаємини, індивідуальне навчання, чіткі національні цінності, підтримка суспільства, стабільність та адекватність батьків. По-друге, наші діти піддаються постійному впливу ззовні, що йде врозріз із цінностями, які ми намагаємось їм прищепити. Обидва ці фактори ускладнюють виховання моральних дітей. Сьогоднішні батьки більше не можуть сидіти склавши руки та вважати, що їхні діти самі стануть порядними людьми. Свідоме прищеплення моральних чеснот та якостей, які розвивають у дітей високий моральний IQ, –- це найкраща гарантія того, що діти у своєму житті будуть керуватись моральними принципами. Перший крок, який варто зробити батькам, щоб діти виросли моральними людьми, полягає в тому, щоб розвіяти ці сім шкідливих міфів.


ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ГІДНІСТЬ

1. Шляхом від протилежного

Як би це абсурдно не звучало, але допомогти дитині зрозуміти, як це бути гідним, можна шляхом від протилежного. У житті кожної дитини є моменти, коли вона плаче чи скаржиться батькам на несправедливість, зверхність, агресію, ігнорування, біль, самотність, тощо. Те, що в таких ситуація вона переживає, сигналізує самій же дитині про те, що хтось порушує її особистісні кордони, а цим кордоном є почуття поваги до неї, її цінності.

Відчуття нікчемності, приниження та образи дають можливість дитині зрозуміти, що таке негідний вчинок, як не варто робити з іншими і коли варто захищати себе. Тоді дитинарозуміє, що таке гідність, самоповага та взаємоповага – це коли помічають тебе і твої почуття, з тобою "рахуються" і ти є важливим.
Потрібно пояснити дитині що ні вона, ні хтось інший не заслуговує на погане ставлення до себе. І навіть, якщо такі ситуації стаються, вона зобов’язана про себе попіклуватися – захистити себе або допомогти іншим.
 
дівчинка

2. Виховує оточення

Найкраще виховувати дітей своїм власним прикладом та поведінкою. Ставлення дорослих до дітей визначає модель поведінки, яку діти будуть втілювати у своєму житті. Навчити дитину бути гідною – означає самому бути гідним. Діти копіюють не лише поведінку, але й цінності та моральні принципи дорослих. Але якщо діти все ж таки стали свідками негідної поведінки, наприклад, сварка між дорослими, спробуйте потім окремо пояснити дитині причини такої ситуації.

3. Співпереживати

дівчатка

Варто розмовляти з дітьми про ситуації, які сталися з іншими людьми. Важливо, щоб дитина не лише знала, бачила чи спостерігала за ситуаціями, але й навчилася помічати інших людей. Це як "слухати" і "чути", "дивитися" і "бачити", аналізувати ситуацію з точки зору гідний-негідний та проживати її емоційно. Наприклад, "Як ти думаєш, що може відчути ця дитина, коли з нею ніхто не хоче бавитися через те, що… ? Як тобі, коли з тобою ніхто не хоче спілкуватися?"

4. Хвалити та зауважувати гідні та достойні вчинки дитини

Потрібно щиро захоплюватися дитиною в ситуаціях, коли вона вчинила щось добре. Іноді вчинки дітей є гіднішими за вчинки дорослих, але нам соромно це визнавати і озвучувати перед дітьми. Дорослим важко визнавати, що діти в чомусь є за нас кращими.
Важливо поважати дитину, навіть якщо їй 3 чи 14 років. Фіксувати у дитини її позитивні та достойні риси характеру, дозволяти бути такою, якою вона є. Вона повинна знати про свою цінність, бути впевненою у ній.
Джерело:  http://www.uamodna.com/


50 фраз, которые нужно говорить детям

Они вселят в них веру и вашу любовь.

Случается, что, кроме «молодец, хорошо», сказать своему ребенку больше и нечего, чтобы выразить свою поддержку и веру в него. А надо! Ведь такие слова дают ему почувствовать, что вы его любите, понимаете и принимаете.
Детский и семейный психолог Екатерина Кес составила список фраз, которые вы можете использовать при общении с вашим ребенком. AdMe.ru публикует слова, которые помогут ему ощутить вашу заботу о нем.

Покажите веру в ребенка

  • «Я тебе доверяю».
  • «Я в тебя верю».
  • «Я уважаю твое решение».
  • «Это непросто, но у тебя обязательно получится».
  • «Ты все верно делаешь».
  • «Ты все правильно понимаешь».
  • «Как у тебя это получилось?»
  • «Научи меня, как это у тебя получается».
  • «Ты делаешь это лучше, чем я».
  • «У тебя получается это лучше, чем у меня».

Обратите внимание на усилия и старания

  • «Я вижу, ты очень много труда вложил в это».
  • «Я вижу, как сильно ты старался».
  • «Ты так потрудился над этим, и вот как здорово получилось!»
  • «Получается очень здорово!»
  • «Могу представить, сколько времени на это ушло!»
  • «Представляю, как долго ты старался, чтобы это получилось!»
  • «Сколько же пришлось придумывать, чтобы такое получилось!»
  • «Твои труды привели к хорошему результату!»

Поблагодарите за время, проведенное вместе

  • «Я очень ценю время, которое мы с тобой проводим вместе».
  • «Я с нетерпением жду, когда мы сможем снова поиграть завтра».
  • «С тобой очень интересно».
  • «Мне очень понравилось, как мы поиграли».
  • «Я рада, что ты дома».
  • «С тобой очень интересно и приятно играть».

Помогите ему самому оценить свой результат

  • «Что ты сам думаешь об этом?»
  • «Представляю, как тебе самому приятно!»
  • «Что тебе здесь самому больше всего нравится?»
  • «А как ты сам думаешь?»
  • «А что ты сам думаешь об этом?»
  • «А как тебе самому кажется?»
  • «А тебе самому как бы хотелось?»

Благодарите за помощь и вклад

  • «Спасибо больше тебе за то, что ты... (за конкретное дело)».
  • «Спасибо за то, что ты сделал».
  • «Спасибо большое за твою помощь».
  • «Спасибо за твое понимание».
  • «Это очень большая помощь для меня, спасибо».
  • «Ты мне так хорошо помогаешь!»
  • «Благодаря тебе я все закончила быстрее».
  • «Благодаря тебе у нас теперь так чисто».

Опишите, что видите

  • «Вот это да! Комната чистая!»
  • «Ух ты! Постель застелена!»
  • «Какие яркие краски ты используешь!»
  • «Я вижу, что ты очень постарался!»
  • «Я вижу, что ты сам убрал со стола!»

Опишите, что чувствуете

  • «Я очень люблю заниматься и играть с тобой».
  • «Я так рада, когда ты дома».
  • «Я чувствую, что мы с тобой как одна команда».
  • «Мне очень приятно, когда ты так говоришь».
  • «Я так счастлива, что ты у нас есть».
  • «Мне очень приятно, когда ты мне помогаешь».



Источник: http://www.adme.ru/zhizn-semya/50-fraz-kotorye-nuzhno-govorit-detyam-873710/ © AdMe.ru

Они вселят в них веру и вашу любовь.

Случается, что, кроме «молодец, хорошо», сказать своему ребенку больше и нечего, чтобы выразить свою поддержку и веру в него. А надо! Ведь такие слова дают ему почувствовать, что вы его любите, понимаете и принимаете.
Детский и семейный психолог Екатерина Кес составила список фраз, которые вы можете использовать при общении с вашим ребенком. AdMe.ru публикует слова, которые помогут ему ощутить вашу заботу о нем.

Покажите веру в ребенка

  • «Я тебе доверяю».
  • «Я в тебя верю».
  • «Я уважаю твое решение».
  • «Это непросто, но у тебя обязательно получится».
  • «Ты все верно делаешь».
  • «Ты все правильно понимаешь».
  • «Как у тебя это получилось?»
  • «Научи меня, как это у тебя получается».
  • «Ты делаешь это лучше, чем я».
  • «У тебя получается это лучше, чем у меня».

Обратите внимание на усилия и старания

  • «Я вижу, ты очень много труда вложил в это».
  • «Я вижу, как сильно ты старался».
  • «Ты так потрудился над этим, и вот как здорово получилось!»
  • «Получается очень здорово!»
  • «Могу представить, сколько времени на это ушло!»
  • «Представляю, как долго ты старался, чтобы это получилось!»
  • «Сколько же пришлось придумывать, чтобы такое получилось!»
  • «Твои труды привели к хорошему результату!»

Поблагодарите за время, проведенное вместе

  • «Я очень ценю время, которое мы с тобой проводим вместе».
  • «Я с нетерпением жду, когда мы сможем снова поиграть завтра».
  • «С тобой очень интересно».
  • «Мне очень понравилось, как мы поиграли».
  • «Я рада, что ты дома».
  • «С тобой очень интересно и приятно играть».

Помогите ему самому оценить свой результат

  • «Что ты сам думаешь об этом?»
  • «Представляю, как тебе самому приятно!»
  • «Что тебе здесь самому больше всего нравится?»
  • «А как ты сам думаешь?»
  • «А что ты сам думаешь об этом?»
  • «А как тебе самому кажется?»
  • «А тебе самому как бы хотелось?»

Благодарите за помощь и вклад

  • «Спасибо больше тебе за то, что ты... (за конкретное дело)».
  • «Спасибо за то, что ты сделал».
  • «Спасибо большое за твою помощь».
  • «Спасибо за твое понимание».
  • «Это очень большая помощь для меня, спасибо».
  • «Ты мне так хорошо помогаешь!»
  • «Благодаря тебе я все закончила быстрее».
  • «Благодаря тебе у нас теперь так чисто».

Опишите, что видите

  • «Вот это да! Комната чистая!»
  • «Ух ты! Постель застелена!»
  • «Какие яркие краски ты используешь!»
  • «Я вижу, что ты очень постарался!»
  • «Я вижу, что ты сам убрал со стола!»

Опишите, что чувствуете

  • «Я очень люблю заниматься и играть с тобой».
  • «Я так рада, когда ты дома».
  • «Я чувствую, что мы с тобой как одна команда».
  • «Мне очень приятно, когда ты так говоришь».
  • «Я так счастлива, что ты у нас есть».
  • «Мне очень приятно, когда ты мне помогаешь».


Источник: http://www.adme.ru/zhizn-semya/50-fraz-kotorye-nuzhno-govorit-detyam-873710/ © AdMe.ru

Они вселят в них веру и вашу любовь.

Случается, что, кроме «молодец, хорошо», сказать своему ребенку больше и нечего, чтобы выразить свою поддержку и веру в него. А надо! Ведь такие слова дают ему почувствовать, что вы его любите, понимаете и принимаете.
Детский и семейный психолог Екатерина Кес составила список фраз, которые вы можете использовать при общении с вашим ребенком. AdMe.ru публикует слова, которые помогут ему ощутить вашу заботу о нем.

Покажите веру в ребенка

  • «Я тебе доверяю».
  • «Я в тебя верю».
  • «Я уважаю твое решение».
  • «Это непросто, но у тебя обязательно получится».
  • «Ты все верно делаешь».
  • «Ты все правильно понимаешь».
  • «Как у тебя это получилось?»
  • «Научи меня, как это у тебя получается».
  • «Ты делаешь это лучше, чем я».
  • «У тебя получается это лучше, чем у меня».

Обратите внимание на усилия и старания

  • «Я вижу, ты очень много труда вложил в это».
  • «Я вижу, как сильно ты старался».
  • «Ты так потрудился над этим, и вот как здорово получилось!»
  • «Получается очень здорово!»
  • «Могу представить, сколько времени на это ушло!»
  • «Представляю, как долго ты старался, чтобы это получилось!»
  • «Сколько же пришлось придумывать, чтобы такое получилось!»
  • «Твои труды привели к хорошему результату!»

Поблагодарите за время, проведенное вместе

  • «Я очень ценю время, которое мы с тобой проводим вместе».
  • «Я с нетерпением жду, когда мы сможем снова поиграть завтра».
  • «С тобой очень интересно».
  • «Мне очень понравилось, как мы поиграли».
  • «Я рада, что ты дома».
  • «С тобой очень интересно и приятно играть».

Помогите ему самому оценить свой результат

  • «Что ты сам думаешь об этом?»
  • «Представляю, как тебе самому приятно!»
  • «Что тебе здесь самому больше всего нравится?»
  • «А как ты сам думаешь?»
  • «А что ты сам думаешь об этом?»
  • «А как тебе самому кажется?»
  • «А тебе самому как бы хотелось?»

Благодарите за помощь и вклад

  • «Спасибо больше тебе за то, что ты... (за конкретное дело)».
  • «Спасибо за то, что ты сделал».
  • «Спасибо большое за твою помощь».
  • «Спасибо за твое понимание».
  • «Это очень большая помощь для меня, спасибо».
  • «Ты мне так хорошо помогаешь!»
  • «Благодаря тебе я все закончила быстрее».
  • «Благодаря тебе у нас теперь так чисто».

Опишите, что видите

  • «Вот это да! Комната чистая!»
  • «Ух ты! Постель застелена!»
  • «Какие яркие краски ты используешь!»
  • «Я вижу, что ты очень постарался!»
  • «Я вижу, что ты сам убрал со стола!»

Опишите, что чувствуете

  • «Я очень люблю заниматься и играть с тобой».
  • «Я так рада, когда ты дома».
  • «Я чувствую, что мы с тобой как одна команда».
  • «Мне очень приятно, когда ты так говоришь».
  • «Я так счастлива, что ты у нас есть».
  • «Мне очень приятно, когда ты мне помогаешь».


Источник: http://www.adme.ru/zhizn-semya/50-fraz-kotorye-nuzhno-govorit-detyam-873710/ © AdMe.ru

1 коментар:

Анонім сказав...

Обов'язково будемо казати ці фрази своїй дитині:) Дякуємо!

2 квітня 2015 р. о 21:43

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)