ЦЕ МОЯ ЗЕМЛЯ, ЦЕ - УКРАЇНА! Блакитне небо і пшеничнії поля,  І запах свіжоспеченого хліба  І мальви під вікном - оце моя земля,  Я з гордістю скажу - це Україна!  Це край де народилась я,  Пізнала світ, відчула сонця промінь.  Це край, де є безмежнії поля,  Й щоночі чути солов’їний голос.  В одному слові - Україна - це любов,  Це пам’ять, це традиції, минуле  Її історія, її пролита кров  Це незалежність, й міць яку здобули.  Це впевнений й сміливий крок вперед,  Не бачачи всі негаразди і тортури,  Це сьогодення, сильне, не крихке  І наша віра у нове майбутнє.  Та щоб воно лиш сяяло й не гасло,  Потрібно нам докласти безліч сил.  І в душу певну грань закласти  Що зветься гордо - це патріотизм.  Бо що ми варті на землі без нього,  Які ми будим у очах своїх дідів,  Які поклали голови для того,  Щоб край зробити вільним назавжди.  Отож складімо дяку й шану тому,  Що в серці й в голос скаже-патріот,  Який не зрадить, а молитись буде  За рідну землю і за рідний наш народ.  А ми просімо Бога, щоб тримав в опіці,  Ту неповторну, милу, золоту.  Другую неньку, словом - Україну  Оту красиву й завжди чарівну.  Бо Україна - джерело життя,  То наша гордість, невід’ємна сила.   Вона - це пісня, щира й гомінка,  Яка у світі є лише єдина.