Величина і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить!

      День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Мабуть, не випадково вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності

      Саме цій знаменній події і була  присвячена виховна година  «Україна соборна – наша гордість і слава», яка  була  проведена для учнів 6  - Б класу вчителем Саєнко О.В. Школярі  здійснили віртуальну подорож до м. Львова та разом з багатьма українцями заспівали гімн України, дізналися про історію свята, презентували міні  - проекти «Україна в моїй родині».

     Ця розповідь викликала в учнів  почуття радості і гордості за свій народ, який вперше за шістсот років зробив серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу.

       Ніби звертаючись до нас, один з творців Акту Злуки, державний секретар ЗУНР Лонгин Цегельський говорив про день 22 січня: «Це така дата, що її виучувати будуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі». Його слова стали справді пророчими.